Оксана Думанська
письменниця, перекладач
Визнаю: більшість зауваг, зібраних до купи в нотатках, можна знайти в матеріалах про культуру мови з прикладами і коментарями. У мене ж накопичилося з різних джерел – від художніх до публіцистичних – багато фактів нехтування цими культуромовними засадами з різних причин: або з неглибоких знань, або з поспіху, або з неуважності, або ж із мовної неохайності. Зрештою, хто хоче удосконалитися в мові, той сам собі поставить діагноз…
Отож, знову про дієслова, які вигулькують не там, де треба.
Не схотіли львів’яни слухати Потапа – і концерт відмінили. Або якийсь невигідний маршрут… Або екскурсію… І хоч кіл на голові теши, а хвацьким новинарям на думку не спаде, що будь-яку подію з названих – скасували. До слова, у двадцяті роки в галицьких селах побутувало гасло «Касуйте корчми!» Тобто скасовуйте, а не відміняйте, за яким стоїть позичене «отменять».
Пара дієслів відкривати-відчиняти теж часом стає каменем спотикання. Навіть у школі: відкрийте зошит! Відкрийте двері! Якийсь дотепник може пожартувати, що зошит не вдасться відчинити, бо він – не двері, і матиме рацію, бо зошит розгортають і згортають, а відкривають виставки, нові закони тощо. Двері, вікна, кватирки, брами й ворота відчиняють – та й квит!
Компетентність тієї чи іншої особи ми підтверджуємо дієсловом «розбирається», що в розмовній мові має інше значення: знімає одяг. «Він розбереться в цій ситуації» в українському перекладі звучить так: «Він з’ясує, що трапилося (сталося)». Навіть не буду наголошувати, з якого новоязу прийшло до нас оте «розбираться» і посіло почесне місце в інтерв’ю, повідомленнях і коментарях.
Мало не в кожному оголошенні про нові крамниці, кінотеатри, спортзали та ін. натрапляємо на фразу, що ці заклади знаходяться за такою адресою. Краще б написали – отаборилися! Але найдоцільніше – розташовані, хіба ні? Якщо ж ідеться про згадку в матеріалі, то тут просто: крамниця, що на вулиці (площі)… – без розташована і без знаходиться.
Є ще два «підступні» дієслова, що випробовують нас на знання мови: визнавати й зізнаватися. Скільки разів траплялося чути, що та чи інша владна особа каже журналістам: зізнаЮся… І навіть не замислюється, що люди зізнаЮться, коли винуваті, упіймані й сидять перед слідчим. А якщо в чомусь схибив, то слід визнати – і за це нічого не буде. Як упорота українка, хочу зауважити, що це теж наслідок білодідівського зближення мов, коли лексема чужої мови витіснила питому. Сюди ж можна додати дієслово «відмічати» у всіх його сенсах (святкувати, нагороджувати, зауважувати), яке «гуляє» газетними шпальтами й усним мовленням телеведучих.
І це ще не все… Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2016/10/24/uroky_movy_pidstupni_diieslova_dveri_vidchynyayut_a_zoshyty_rozgortayut_974412
