9 листопада - День української писемності та мови.

      Українська мова – це скарбниця духовної і культурної спадщини народу.
      Український народ має давню історію, оригінальну й неповторну культуру. Мова є його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь.

   Сьогодні у Свято Покрови разом із учнями відвідали легендарне Берестечко, Прощаницю, поле Берестецької битви, місце загибелі трьохсот козаків та козака Нечая. Давно минулі сторінки героїчної історії стали ніби живими...

      Зі святом!

       14 жовтня святкують Покрову Пресвятої Богородиці – одне з основних християнських свят.

У народі зазвичай кажуть: Покрови або Святої Покрови. За легендою в цей день у 910-му році було взято в облогу Константинополь. Жителі візантійської столиці звернулися з молитвою до Божої Матері, аби вона врятувала їх. Так і трапилося. Богородиця з’явилася та покрила константинопольців своїм покровом, і ворожі війська не змогли їх побачити. В одній із версій легенди військо, яке взяло в облогу Константинополь, було військом Аскольда. Побачивши диво, вчинене Божою Матір’ю, Аскольд та його дружинники прийняли християнство.

       Козаки вважали Покрову великим святом. Богородиця була їхньою заступницею та покровителькою. У цей день козаки обирали отамана. На Січі та поза нею було засновано багато церков на честь Пресвятої Покрови. З особливою повагою ставилися козаки до ікон Покрови. Коли у 1775-му була зруйнована Січ і козаки перебиралися за Дунай, то з собою взяли ікону Покрови Пресвятої Богородиці. В Україні це свято отримало козацького змісту та ще одну назву – Козацька Покрова. З 1999-го в цей день офіційно відзначають і День українського козацтва. Також цей день вважають символічним днем заснування Української повстанської армії. З 2014-го це й День захисника України, в який вшановують мужність та героїзм наших захисників та захисниць.

       За традицією віруючі в цей день моляться Богородиці. Просять здоров’я, любові, допомоги та захисту під Покровом Божої матері на весь рік.
      З Покровою пов’язано багато різних звичаїв і традицій. Говорили, якщо дівчина хоче заміж, то на Покрову їй перед службою в церкві треба виставити свічку перед іконою Пресвятої Покрови та помолитися. Деякі приказували: “Свята Мати Покровонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. За народними традиціями саме після Покрови влаштовують весілля: “Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат шлюбним вінцем”.
Після церкви пекли млинці та обносили ними кутки в хаті – щоб задобрити домовика. Ввечері влаштовували застілля. Мали й звичай обдаровувати сирот і бідних. Для удачі та добробуту обкурювали димом від гілок вишні або яблуні хату.
       У Карпатах до цього свята з полонин спускалися пастухи з отарами. Також завершували свої мандри чумаки.
      Аби вся сім’я була здорова, старша господиня знімала вишитого рушника, що висів над образом Покрови, та чіпляла його над вхідними дверима.

     За прикметами, якою буде погода на Покрову, такою буде і зима. Відліт журавлів до Покрови – на ранню зиму. Якщо до 14-го жовтня опаде листя з вишні – буде тепла зима, якщо вишня зелена – зима лютуватиме. Якщо листя з дуба чи берези на Покрову впаде чисто – рік буде легким, якщо нечисто – буде сувора зима.

    Світлина – ікона "Покров Богородиці" із зображенням Богдана Хмельницького та архієпископа Лазаря Барановича. Перша половина 18-го ст.

   

 Здавна професія Вчитель була найшановнішою та найшляхетнішою в суспільстві. Древні тексти говорять про те, що вчителі стояли найвище в соціальній ієрархії. І це не дивно, адже більшість зі своїх вмінь кожна людина набуває завдяки тому, що інші передають свої знання, свій досвід, свої навики. Першими вчителями людини є його матуся й тато. Кожен буває вчителем для інших, навіть якщо професія не пов’язана з педагогікою. Тому в широкому сенсі день Вчителя – це свято кожного, а особливо для тих людей, що обрали такий не простий, але цікавий і почесний професійний шлях, щедро передаючи свої життєві здобутки прийдешнім поколінням, вкладаючи тепло душі, любов, турботу, формуючи майбутнє суспільство.  

Тим, хто пізнати добро допоміг,
Тим, хто відкрив для нас тайни доріг,
Тим, хто нам крила дарує щодня, 
Тим, хто відкрив нам жагу пізнання,
Тим, чия праця така непроста,
Тим, чиє слово добром пророста,
Тим, хто відкрив нам науки світання
Наші святкові та щирі вітання!

Зі святом!

Переможці Форуму Книговидавців - 2017

Тут книги на будь-який смак та вік: від дитячих й підліткових до навчальних та професійних. Читати - не перечитати

 

• Номінація «Класична українська літ-ра» – Іван ФРАНКО «Мойсей», «Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка»
• Номінація «Сучасна українська проза» –  Сергій ЖАДАН «Інтернат», видавництво «Meridian Czernowitz»
• Номінація «Сучасна українська поезія» – «Антологія української поезії XX століття: від Тичини до Жадана» (упорядник Іван Малкович), видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»

• Номінація «Класична зарубіжна література» – Мацуо БАСЬО  «Поезії», видавництво «Веселка»
• Номінація «Сучасна зарубіжна література» – Хорхе Луїс БОРХЕС «Книга вигаданих істот», «Видавництво Старого Лева»
• Номінація «Місто-Харків» – Максима РОЗЕНФЕЛЬД «Фасади. Харків», видавництво «АССА»
• Особлива відзнака Харківського журі –  Алла ПІДЛУЖНА «Код Володимира Дахна», видавництво «АВІАЗ»

• Номінація «Література для дітей віком від 0 до 9» – Оксана БУЛА «Зубр шукає гніздо», «Видавництво Старого Лева»
• Номінація «Література для дітей віком від 10 до 12» – Ульф СТАРК «Маленька книжка про любов», «Видавництво Старого Лева»
• Номінація «Підліткова література» – Яна ПОДОСЄЛЬНІК. «Глосарій моди. Ілюстрації одягу українських дизайнерів», видавництво «Artbooks»

• Номінація «Біографія» – Леонід УШКАЛОВ . «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди», видавництво «Дух і літера»
• Номінація «Історія» – Оксана КІСЬ. «Українські жінки у горнилі модернізації», видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»

• Номінація «Місто-Київ» – Владислав ГРИНЕВИЧ «Бабин Яр. Історія і пам’ять», видавництво «Дух і літера»
• Особлива відзнака Київського журі – Тарас ЛОЗИНСЬКИЙ «Рушники Наддніпрянської України», видавництво «Майстер книг»
• Номінація «Навчальна, довідкова, професійна література» –  Альберто КАЇРО «Функціональне мистецтво: вступ до інфографіки та візуалізації», «Видавництво УКУ»

• Номінація «Український non-fiction» – Тимур ВОРОНА «Стартап на мільйон. Як українці заробляють на технологіях», видавництво «Vivat»
• Номінація «Перекладений non-fiction» – Христя ФРІЛАНД «Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи”, видавництво «Наш формат»
• Номінація «Візуальна книга» – Іван ФРАНКО, Міхай ТИМОШЕНКО, Кирил ГОРІШНИЙ «Герой поневолі», видавництво «Леополь»

• Номінація «Місто-Львів» – Катажина КОТИНСЬКА «Львів: перечитування міста», «Видавництво Старого Лева»
• Особлива відзнака Львівського журі – Ярина ВИННИЦЬКА «Наречена», видавництво «Terra Incognita»

На Форумі Видавців у Львові.   Зустрічі з цікавими людьми та цікавими книгами

                          Фронтальні види контрольних робіт 

Форми контролю	5		6		7		8		9
	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка  мовної теми	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2
Письмо:  переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	–	1	–	1	–	1	1	1	1	1
Правопис: диктант	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1

Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)  (рівень стандарту, академічний рівень)

Форми контролю	10		11
	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	2	2	2	2
Письмо:  переказ	1	1	1	1
твір	1	-	1	-
Правопис: диктант	1	1	1	1

Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи

(філологічний напрям: профіль – українська філологія)

Форми контролю	10		11
	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	3	3	3	3
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір	1	1	1	1
Правопис: диктант	1	1	1	1